Автор player 
Адміністрація Дональда Трампа дедалі активніше використовує федеральні відомства, суди та регуляторів у конфліктах із американськими медіа. The New York Times називає це масштабною кампанією тиску на пресу, тоді як Білий дім наполягає, що лише домагається відповідальності за недостовірні та упереджені публікації.
Майже через 20 місяців після повернення Трампа до Білого дому його багаторічна війна з медіа вийшла далеко за межі різких заяв про “фейкові новини”. Тепер у конфліктах із журналістами беруть участь Міністерство юстиції, ФБР, Пентагон, федеральні регулятори та сама адміністрація президента.
За даними видання, агенти ФБР приходили з обшуками до помешкань журналістів і вручали їм повістки. Щонайменше в одному випадку правоохоронці отримали дозвіл вилучити електронні пристрої.
Окремий конфлікт розгорнувся навколо Stars and Stripes — військового видання, яке фінансується Пентагоном, але традиційно мало редакційну незалежність. У серпні Міноборони США звільнило кількох керівників та журналістів видання після їхніх публічних заперечень проти можливого втручання військового керівництва в редакційну політику.
Одночасно Пентагон посилив правила роботи для журналістів у своїй штаб-квартирі. Частина представників медіа відмовилася погоджуватися з новими обмеженнями, через що втратила звичний доступ до будівлі та посадовців.
Ще один напрямок — фінансовий та регуляторний тиск. Адміністрація скоротила державну підтримку громадського телебачення і радіо, а федеральні органи дедалі активніше втручаються в питання, пов’язані з роботою медіакомпаній.
Сам Трамп паралельно використовує суди. Він подавав позови проти великих медіа, серед яких The New York Times і The Wall Street Journal, а конфлікти президента торкалися також BBC, телеведучих, коміків та інших публічних критиків.
Зміни відбулися й у Білому домі. Адміністрація перебрала більший контроль над формуванням президентського прес-пулу, який супроводжує главу держави, і тепер сама має значно більше впливу на те, які видання отримують доступ до президента.
Представник Білого дому Стівен Чунг відкидає звинувачення у наступі на свободу слова. За його словами, упереджене висвітлення подій шкодить американцям, а адміністрація прагне забезпечити доступ громадськості до достовірної інформації та притягати до відповідальності тих, хто свідомо поширює неправду.
У Білому домі також наголошують, що Трамп регулярно відповідає на запитання журналістів. Його прихильники вважають боротьбу президента з великими медіа виправданою відповіддю на роки політичної упередженості американської преси.
Правозахисні організації оцінюють ситуацію інакше. Представник “Репортерів без кордонів” Клейтон Ваймерс заявив NYT, що обмеження для американської преси стали системними та нові кроки з’являються практично щотижня.
Погіршення відображається і в міжнародному рейтингу. У Всесвітньому індексі свободи преси “Репортерів без кордонів” за 2026 рік США опустилися на 64-те місце серед 180 країн — найнижчу позицію країни за всю історію цього рейтингу.
Для порівняння, США тепер стоять нижче Ботсвани, яка посідає 63-тє місце, і лише на одну сходинку вище Панами. За рік Сполучені Штати втратили сім позицій.
Суди при цьому не завжди стають на бік адміністрації. У низці справ судді підтверджували захист свободи слова Першою поправкою до Конституції США та блокували окремі рішення влади.
Однак медіаорганізації наголошують, що навіть успішний судовий захист потребує значних грошей, часу та ресурсів. Саме це критики Трампа вважають одним із довгострокових наслідків нинішньої політики: навіть програний владою позов або оскаржене обмеження здатні створювати додатковий тиск на редакції.
Конфлікти американських президентів із пресою не є новими. Річард Ніксон мав список політичних ворогів, адміністрація Джорджа Буша-молодшого розширювала сферу державної таємниці, а за Барака Обами влада переслідувала джерела журналістів під час розслідувань витоків.
Відмінність нинішньої ситуації, на думку опитаних NYT юристів та захисників свободи слова, полягає в одночасному застосуванні великої кількості інструментів — від особистих позовів Трампа до дій силових відомств, фінансових важелів і обмеження доступу журналістів.
Сам Трамп ще під час вступу на посаду обіцяв припинити державну цензуру і різко критикував попередню адміністрацію Джо Байдена за контакти влади із соціальними мережами щодо модерації контенту. Тепер його опоненти звинувачують уже його адміністрацію у створенні системи тиску на незручні медіа.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover