Автор player 
Після початку повномасштабної війни Польща стала одним із головних союзників України та прийняла мільйони біженців. Однак за кілька років суспільні настрої змінилися, а до старих історичних суперечок додалися економічні конфлікти, політична радикалізація та хвиля антиукраїнського контенту в соцмережах.
На початку великої війни підтримка України серед поляків була надзвичайно високою. Тоді близько 78% громадян виступали за військову допомогу Києву, а багато родин особисто приймали українських біженців у своїх домівках.
Тепер ситуація виглядає інакше. За наведеними у матеріалі даними, 52% поляків уже виступають проти подальшого приймання біженців, а рівень підтримки військової допомоги помітно знизився.
Однією з причин називають накопичене економічне роздратування. Частина поляків сприймає українців як конкурентів на ринку праці, а українських жінок дехто навіть бачить як суперниць у приватному житті.
Окремим джерелом напруги стали аграрні протести. Польські фермери були незадоволені скасуванням мит на українську сільськогосподарську продукцію в ЄС і неодноразово блокували вантажівки на кордоні.
Поширюється і твердження, що українські біженці нібито стали надмірним тягарем для польського бюджету. Автор матеріалу вважає таку оцінку спрощеною і такою, що не відображає реальної економічної ролі українців у Польщі.
Не менше значення мають історичні суперечки. Волинська трагедія, ставлення до УПА та постаті Степана Бандери залишаються одними з найболючіших тем у польсько-українських відносинах.
Навіть попри те, що Україна дозволила польським фахівцям проводити ексгумації на своїй території, питання минулого продовжує регулярно повертатися в політичну дискусію. Воно використовується як аргумент у суперечках навколо євроінтеграції України та подальшої підтримки Києва.
Додаткове загострення спричиняє політична риторика всередині самої Польщі. Частина правих і опозиційних сил дедалі жорсткіше виступає проти військової допомоги Україні та пов’язує майбутнє Києва в ЄС із переосмисленням історичних питань.
Окремим каталізатором негативу стали соціальні мережі. Польські посадовці заявляли про різке зростання російської дезінформації, яка згодом поширювалася вже через місцеві акаунти та політичні середовища.
За даними моніторингу Press Club Poland, частка негативних дописів про українців зросла з 15% у травні до 22% у червні. У липні показник уже сягнув 49%.
Інші дослідники також зафіксували різкий стрибок ворожого контенту щодо України у X, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube. Від травня його обсяг, за наведеними оцінками, зріс більш ніж на 250%.
Експерти допускають, що частину такого контенту можуть масово поширювати ботоферми. Водночас проблема ускладнюється тим, що ці повідомлення активно підхоплюють реальні польські політики, активісти та ультраправі організації.
Прем’єр-міністр Дональд Туск намагався знизити градус напруги і критикував опозиційних політиків за маніпуляції на українській темі. Він також наголошував, що підтримка України залишається важливою для безпеки самої Польщі.
Втім, швидкого способу повернути відносини до рівня солідарності перших місяців війни поки немає. До інформаційного впливу додалися реальні економічні суперечки, внутрішня політична боротьба та історичні образи, які й надалі визначатимуть ставлення значної частини польського суспільства до України.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover